Словарь української мови (1924)/ступір
| ◀ ступінь | Словарь української мови С ступір |
ступіти ▶ |
|
Ступі́р, ра́, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = Ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.
| ◀ ступінь | Словарь української мови Борис Грінченко С ступір |
ступіти ▶ |
|
Словарь української мови — С
ступір
Борис Грінченко
1924
Ступі́р, ра́, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = Ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.