Словарь української мови (1924)/стябло

by Борис Грінченко

◀ стяблечко

Словарь української мови Борис Грінченко С стябло

стяг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стябло́, ла́, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. Стя́блечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екат. у. (Залюб.).