Словарь української мови (1924)/стукотіння
◀ стукотій | Словарь української мови С стукотіння |
стукотіти ▶ |
|
Стукоті́ння, ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
◀ стукотій | Словарь української мови Борис Грінченко С стукотіння |
стукотіти ▶ |
|
Словарь української мови — С
стукотіння
Борис Грінченко
1924
Стукоті́ння, ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.