Словарь української мови (1924)/стягатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стягатися
Берлін: Українське слово, 1924

Стяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. стягти́ся, гну́ся, нешся, гл. 1) Стягиваться, стянуться. 2) Худѣть, похудать. Обоє старі із журби так уже стяглися, що аж злягли. Кв. I. 105. 3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу. Рудч. Ск. II. 142. 4) Стаскиваться, стащиться (съ мѣста). Стягтись, та поволоктись: казав чоловік, маку дам. Ном. № 10891. 5) Ссориться, поссориться. З салдатом — не з своїм братом, не стягайся. Ном. № 805. 6) Казаться, показаться долгимъ, продолжительнымъ. Перше їхати не стяглося, а тепер ось як протягнеться. Радом. у.