Словарь української мови
Борис Грінченко
С
студити
Берлін: Українське слово, 1924

Студи́ти, джу́, диш, гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у.