Словарь української мови (1924)/стулень
| ◀ стул | Словарь української мови С стулень |
стулигуз ▶ |
|
Сту́лень, льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.
| ◀ стул | Словарь української мови Борис Грінченко С стулень |
стулигуз ▶ |
|
Словарь української мови — С
стулень
Борис Грінченко
1924
Сту́лень, льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.