Словник української мови (1937)/виродок
◀ виродитися | Словник української мови В виродок |
вирозуміти ▶ |
|
Ви́родок, дка, м. Выродок. См. Вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Ном. № 2917. Всі люди як люди, а ти мов виродок який. О. 1862. II. 25.