Словник української мови (1937)/вирискатися
| ◀ вирипати | Словник української мови В вирискатися |
вирити ▶ |
|
Ви́рискатися, каюся, єшся, гл. Найтись, отыскаться. Десь вирискався… миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. А це знов проява якась вирискалась. Мир. ХРВ. 21. І вирискалось таке бидло. Мнж. 177.