Словник української мови (1937)/виригати
| ◀ виригання | Словник української мови В виригати |
вирикувати ▶ |
|
Вирига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́ригати, гаю, єш, одн. в. ви́ригнути, гну, неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
| ◀ виригання | Словник української мови Борис Грінченко В виригати |
вирикувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виригати
Борис Грінченко
1937
Вирига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́ригати, гаю, єш, одн. в. ви́ригнути, гну, неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.