Словник української мови (1937)/вирікатися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирікатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виріка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ви́ректися, чуся, чешся, гл. — кого́. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться от кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.