Словник української мови (1937)/вирячкуватий

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирячкуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вирячкува́тий, а, е. Пучеглазый; выпученный (о глазах). Чуб. II. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. VIII. 17.