Словник української мови (1937)/виріб
◀ вирихтувати | Словник української мови В виріб |
вирівнювати ▶ |
|
Ви́ріб, робу, м. 1) Изделие. Желех. 2) Свободное от работы время. Употр. в выражении: ви́робу нема́. Постоянная работа, нет свободного времени. Мнж. 165.