Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́рій, рію, м. Теплые страны, куда птицы улетают на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зимівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.