Словник української мови (1937)/вироюватися
◀ вирощати | Словник української мови В вироюватися |
вирубати ▶ |
|
Виро́юватися, ро́ююся, єшся, сов. в. ви́роїтися, роюся, їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелах), вылетать, вылететь роем. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. I. 72). 2) Высыпа́ть, вы́сыпать, выходить, выйти толпой (о людях). Люди вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. I. 91). Люди за ними купами вироювалися. МВ. (О. 1862. I. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. I. 8. 4) Безл. Вообразиться. Тількищо задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.