Словник української мови (1937)/вирядити
| ◀ виряджатися | Словник української мови В вирядити |
вирядка ▶ |
|
Ви́рядити, ся. См. Виряджа́ти, ся.
| ◀ виряджатися | Словник української мови Борис Грінченко В вирядити |
вирядка ▶ |
|
Словник української мови — В
вирядити
Борис Грінченко
1937
Ви́рядити, ся. См. Виряджа́ти, ся.