Словник української мови (1937)/вирушити
| ◀ виручати | Словник української мови В вирушити |
виряджати ▶ |
|
Ви́рушити, шу, шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.
| ◀ виручати | Словник української мови Борис Грінченко В вирушити |
виряджати ▶ |
|
Словник української мови — В
вирушити
Борис Грінченко
1937
Ви́рушити, шу, шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.