Словарь української мови (1924)/очучатися
| ◀ очучати | Словарь української мови О очучатися |
ошада ▶ |
|
Очуча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. очу́ти́тися, чу́чу́ся, ти́шся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. Г. Барв. 537. 2) Обнаруживаться, обнаружиться, проявляться, проявиться. Я вже тоді взнав, як очутилось, де крадене. Новомосковск. у. Провалилась у ставок… так мабуть через місяць і очути́лось: почали ноги крутити. Пирят. у.