Словарь української мови (1924)/очеретина
◀ очерет | Словарь української мови О очеретина |
очеретинка ▶ |
|
Очерети́на, ни, ж. Стебель камыша. Бігли три дівчини, вирвали три очеретини. Чуб. I. 127. Щоб тебе очерети́ною змі́ряли! Пожеланіе смерти (отъ обычая мѣрять мертвеца камышиною). Мил. 168. Ум. Очерети́нка, очерети́ночка. Прямесенька як очеретиночка. О. 1862. IV. 71.