Словарь української мови (1924)/очортіти
| ◀ очній | Словарь української мови О очортіти |
очуватися ▶ |
|
Очорті́ти, ті́ю, єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. I. 164. Уже мені очорті ло красти, піду лучче хазяйнувати. Рудч. Ск. I. 192.
| ◀ очній | Словарь української мови Борис Грінченко О очортіти |
очуватися ▶ |
|
Словарь української мови — О
очортіти
Борис Грінченко
1924
Очорті́ти, ті́ю, єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. I. 164. Уже мені очорті ло красти, піду лучче хазяйнувати. Рудч. Ск. I. 192.