Словарь української мови (1924)/очужілий
| ◀ очуватися | Словарь української мови О очужілий |
очужіти ▶ |
|
Очужі́лий, а, е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. К. ХП. 26.
| ◀ очуватися | Словарь української мови Борис Грінченко О очужілий |
очужіти ▶ |
|
Словарь української мови — О
очужілий
Борис Грінченко
1924
Очужі́лий, а, е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. К. ХП. 26.