Словарь української мови (1924)/очемеріти
| ◀ очедирини | Словарь української мови О очемеріти |
оченько ▶ |
|
Очемері́ти, рі́ю, єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене напали і хотіли вигнать; а тут ззаду кричать: „бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її. Екатериносл. у.