Словарь української мови (1924)/очутіти
| ◀ очутити | Словарь української мови О очутіти |
очухатися ▶ |
|
Очуті́ти, ті́ю, єш, гл. = Очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. I. 97).
| ◀ очутити | Словарь української мови Борис Грінченко О очутіти |
очухатися ▶ |
|
Словарь української мови — О
очутіти
Борис Грінченко
1924
Очуті́ти, ті́ю, єш, гл. = Очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. I. 97).