Словарь української мови (1924)/оцирклювати
| ◀ оцет | Словарь української мови О оцирклювати |
оцілок ▶ |
|
Оцирклюва́ти, клю́ю, єш, гл. 1) = Обцірклювати. 2) Переносно: поставить въ безвыходное положеніе? Опутать? Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював. Греб. 350.