Словарь української мови (1924)/очманіти
◀ очмана | Словарь української мови О очманіти |
очній ▶ |
|
Очмані́ти, ні́ю, єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
◀ очмана | Словарь української мови Борис Грінченко О очманіти |
очній ▶ |
|
Словарь української мови — О
очманіти
Борис Грінченко
1924
Очмані́ти, ні́ю, єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.