Словарь української мови (1924)/ошепулити

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
ошепулити
Берлін: Українське слово, 1924

Ошепу́лити, лю, лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів. Кіев. у.