Головна сторінка

Календар

26 листопада

1806 — народився Пилип Морачевський, український поет, перекладач
1844 — народився Олександр Боровиковський, російський юрист, поет, фольклорист
1855 — помер Адам Міцкевич, польский поет
1864 — народився Герман Ґортер, нідерландський поет, літературний критик, громадсько-політичний діяч
1865 — помер Володимир Бернатович, український письменник, популяризатор творчості Тараса Шевченка
1865 — вперше надрукована книга Льюїса Керрола «Аліса у Дивокраї»
1882 — народився Пилип Капельгородський, український письменник
1894 — народився Микола Петровський, український історик-медієвіст, археограф
1899 — помер Митрофан Дикарів, український і російський фольклорист, етнограф, мовознавець
1905 — помер Володимир Лесевич, український філософ, літературознавець, фольклорист, етнограф, педагог, громадський діяч
1923 — помер Володимир Іконніков, український історик

Вибрана проза

Над Чорним морем. (Львів, 1891) Іван Нечуй-Левицький
… Фесенко поколов руки і тільки рот роззявив. Він не йняв віри своім очам. — А деж Саня? Може вона опізнилась? подумав Фесенко. Він тернув сірничок, глянув на годинник: вже була половина десятоі години. — Чи не втопилась оце вона в морі? Може ждала мене, ждала та й шубовснула з скелі в море, подумав Фесенко. Він надійшов над самісіньку кручу, глянув у низ: нічого не було видно, тільки вода лисніла проти заходу під скелями. — От буде слава, як Саня втопить ся через мене! Заговорять усі в Одесі. Можна буде напечатати в ґазетах. Самому ніяково слати в редакцію… Дам три карбованці Целабросу, то це ледащо усе напише, марив Фесенко, поглядаючи на море. А може вона поставила цей сніп, щоб сховати в єму до мене лист? Алеж… оті колючки… Гм… гм… Фесенко облапав кукурузу. В середині був заткнутий цілий лист паперу. Фесенко розгорнув єго, тернув сірничка і при сьвітлі прочитав лист: „Вибачайте на цей раз. Я пропаду цієі ночи, бо батько щось постерегає і запер мене в хаті. Через свою приятельку посилаю вам цей букет. Сховайте єго в свій золотообразний портфель, з котрим ви ходите в ґімназію, на памятку про мене. Ваша Н. Н.“. — Якась містифікація! Хтось мене дурить! подумав Фесенко і перекинув лист на другий бік. Там була намальована єго фіґура з довгим носом, а проти носа прездорова дуля.

читати далі…

Вибрана поезія

Іван Франко

Зівяле листя. (Львів, 1922)

Коли студінь потисне,
Не хвилює вода, не блищить:
Коли лямпа розприсне,
То і світло її не мигтить.

Коли струна порветься,
То від неї музи́ки не жди.
Чом же пісня та ллється
Під вагою турбот і біди?

Чи те горе як праса,
Щоб із серця пісень надушить?
Чи пісні ті як дзвони,
Щоби горя завід заглушить?