Словарь української мови (1924)/Уд–Уж
◀ Т | Словарь української мови У |
Ф ▶ |
|
удавання • удавати • удаватися • удавити • удавитися • удавлений • удавнитися • удавні • удака • удалець • удалий • удаль • уданий • удання • уданство • удар • ударити • удармицю • ударувати • ударяти • ударятися • удати • удатне • удатний • удатність • удатно • удаток • удаха • удача • удачий • удачливий • удвадцяте • удвійзі • удвір'я • удвоє • удвох • удвуконь • удвурядь • уденішній • удень • удержати • удержування • удержувати • удержуватися • удерти • удесяте • удесятерити • удесятеро • уджиґнути • удивитися • удивлятися • удивуватися • удила • удирати • удиратися • удити • удихати • удівати • удівець • удівонька • удід • удій • уділити • уділяти • удіти • удіяти • удка • удлище • удну • удобарити • удобен • удобенний • удобряти • удова • удовбати • удовбувати • удовенко • удовець • удовецький • удовж • удовжитися • удовжки • удовжувати • удовин • удовицький • удовиця • удовиченко • удовівна • удовіти • удовки • удоволити • удовольнення • удовольнити • удовольняти • удовольнятися • удоволяти • удоволятися • удовування • удовувати • удовш • удогонь • удозвіль • удоїти • удолити • удома • удонити • удонька • удоптати • удосвіта • удосталь • удочка • удоювати • удрати • удруге • удружити • удряпнути • удуд • удурні • удушити • удушитися • удушніти • удушшя • удьорити • удягало • удяганка • удягати • удягатися • удячен • удячність • удячно • уєднати • уж • ужадати • ужака • ужалітися • ужалувати • ужамати • ужанція • ужарити • ужати • ужатися • ужах • ужахнути • ужахнутися • ужачки • ужва • ужгнути • уже • ужеребити • ужеребитися • уживальний • уживальність • уживаний • уживання • уживати • уживатися • уживок • ужик • ужинатися • ужинок • ужисько • ужити • ужитковий • ужиткування • ужиткувати • ужитний • ужиток • ужиточний • ужиточно • ужище • ужів • ужівка • ужілка • ужов • ужовий • ужовкнути • ужувати