Словарь української мови (1924)/удовувати
| ◀ удовування | Словарь української мови У удовувати |
удовш ▶ |
|
Удовува́ти, ву́ю, єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.
| ◀ удовування | Словарь української мови Борис Грінченко У удовувати |
удовш ▶ |
|
Словарь української мови — У
удовувати
Борис Грінченко
1924
Удовува́ти, ву́ю, єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.