Словарь української мови (1924)/удовин
◀ удовжувати | Словарь української мови У удовин |
удовицький ▶ |
|
Удови́н, удови́ний, а, е. Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720.