Словарь української мови (1924)/удобенний
◀ удобен | Словарь української мови У удобенний |
удобряти ▶ |
|
Удо́бен, бна, не, удобенний, а, е. Способный, годный. Та на коня сідай та предо мною повертай, та нехай я буду знати, чи удобен ти будеш поміж козаками пробувати. АД. I. 252.