Словарь української мови (1924)/удержувати
◀ удержування | Словарь української мови У удержувати |
удержуватися ▶ |
|
Уде́ржувати, жую, єш, сов. в. удержати, жу, жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.