Словарь української мови (1924)/удіяти

by Борис Грінченко

◀ удіти

Словарь української мови Борис Грінченко У удіяти

удка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уді́яти, уді́ю, єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Ном. № 2635. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію. Мет. 12.