Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уживати
Берлін: Українське слово, 1924

Ужива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ужи́ти, уживу́, ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. ЗОЮР. I. 253. Се зілля кожде вживає. Ном. Не барзо дорогії напитки вживає. АД. I. 211. Хліба-соли не вживали. Мет. 436. Вжива́ти сві́та. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа. Ном. № 593. 2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена? Мет. 362.