Словарь української мови (1924)/удід
| ◀ удівонька | Словарь української мови У удід |
удій ▶ |
|
У́дід, удо́да, м. = Одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.
| ◀ удівонька | Словарь української мови Борис Грінченко У удід |
удій ▶ |
|
Словарь української мови — У
удід
Борис Грінченко
1924
У́дід, удо́да, м. = Одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.