Словарь української мови (1924)/удушитися

by Борис Грінченко

◀ удушити

Словарь української мови Борис Грінченко У удушитися

удушніти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Удуши́тися, шу́ся, шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. I. 105) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С. VII. 459.