Словарь української мови (1924)/сібірний

by Борис Грінченко

◀ сібірка

Словарь української мови Борис Грінченко С сібірний

сібірник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сібі́рний, а, е. 1) Каторжный, тяжелый. Ой послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. 2) Бранное: злодѣйскій. От сібірні. Ном. № 3568.