Словарь української мови (1924)/сідець
| ◀ сідельце | Словарь української мови С сідець |
сідий ▶ |
|
Сіде́ць, дця́, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку́, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и низкій столбикъ, на кот. сядитъ доящій корову или овцу, и пр. Шух. I. 148, 257, 255, 305, 306, 192, 194.