Словарь української мови (1924)/сірома
| ◀ сірозем | Словарь української мови С сірома |
сіроман ▶ |
|
Сіро́ма, ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954. 2) Соб. Бѣдняки, горемыки.
| ◀ сірозем | Словарь української мови Борис Грінченко С сірома |
сіроман ▶ |
|
Словарь української мови — С
сірома
Борис Грінченко
1924
Сіро́ма, ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954. 2) Соб. Бѣдняки, горемыки.