Словарь української мови (1924)/сіменитися
◀ сіменець | Словарь української мови С сіменитися |
сіменник ▶ |
|
Сімени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.