Словарь української мови (1924)/сінний
◀ сіни | Словарь української мови С сінний |
сінній ▶ |
|
Сінни́й, а́, е́. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш. Ном. № 10216. 2) = Сінешний. МУЕ. III. 143. Не замикай сінних дверей. Грин. III. 385.