Словарь української мови (1924)/сікавка

by Борис Грінченко

◀ сікавиця

Словарь української мови Борис Грінченко С сікавка

сіканка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сі́кавка, ки, ж. 1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины или трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479. 2) Пожарный насосъ. 3) Рыба. = Сікавиця. Вх. Пч. II. 19.