Словарь української мови (1924)/сіль

by Борис Грінченко

◀ сіло

Словарь української мови Борис Грінченко С сіль

сількісь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сіль, со́ли, ж. 1) Соль. Оце чвертку соли купив. ЗОЮР. I. 9. Хліба-соли вживати. 2) Не до со́ли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Ном. б) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і „не до соли“ примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. I. 20.