Словарь української мови (1924)/сіпатися

by Борис Грінченко

◀ сіпати

Словарь української мови Борис Грінченко С сіпатися

сіпачий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сіпатися, паюся, єшся, одн. в. сіпну́тися, пну́ся, не́шся, гл. 1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась. 2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду. Полт. 3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.