Словарь української мови (1924)/сіріти
| ◀ сіриця | Словарь української мови С сіріти |
сірка ▶ |
|
Сіріти, рі́ю, єш, гл. 1) Сѣрѣть. 2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко. Левиц. I. 154.
| ◀ сіриця | Словарь української мови Борис Грінченко С сіріти |
сірка ▶ |
|
Словарь української мови — С
сіріти
Борис Грінченко
1924
Сіріти, рі́ю, єш, гл. 1) Сѣрѣть. 2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко. Левиц. I. 154.