Словарь української мови (1924)/сіркувати
| ◀ сірко | Словарь української мови С сіркувати |
сірман ▶ |
|
Сіркува́ти, ку́ю, єш, гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюб.).