Словарь української мови (1924)/сількісь
◀ сіль | Словарь української мови С сількісь |
сільний ▶ |
|
Сі́лькісь, сі́лькось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Котл. Ен. VI. 86. Та вже сількось, нехай б'ють. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год. Рудч. Ск. I. 183.