Словарь української мови (1924)/сірячина
◀ сіряк | Словарь української мови С сірячина |
сісти ▶ |
|
Сірячи́на, ни, ж. = Сіряк. Сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Макс. (1849). 100. Я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938. Ум. Сірячи́нка. Ходив ж я в чумарочці, тепер в сірячинці. Грин. III. 200.