Словарь української мови (1924)/Порот–Поря

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
П.
 

пороти  •  поротина  •  поротися  •  порох  •  порохань  •  порохачка  •  порохнавий  •  порохнавіти  •  порохний  •  порохнина  •  порохніти  •  порохно  •  порохня  •  порохнявий  •  порохнявіти  •  пороховий  •  порохонь  •  порочно  •  пороша  •  порошина  •  порошити  •  порошковий  •  порошний  •  порошник  •  порошниця  •  порошно  •  порошок  •  порощати  •  порпати  •  порплитися  •  порплиця  •  порпличник  •  порплі  •  порскати  •  порский  •  порскливий  •  порснути  •  порськати  •  порт  •  портки  •  портний  •  портнина  •  портняний  •  порток  •  портрет  •  портреть  •  порть  •  портяний  •  портяниці  •  портянка  •  поруб  •  порубати  •  порубок  •  поруга  •  поругатися  •  порудіти  •  поруйнувати  •  порука  •  порукатися  •  порукувати  •  порусявіти  •  порух  •  поруха  •  поруч  •  поручати  •  поручатися  •  поручник  •  поручча  •  порушати  •  порушатися  •  порушище  •  порушник  •  порхавка  •  порційка  •  порція  •  порчак  •  порюмати  •  порюмсати  •  порябити  •  порябіти  •  поряджати  •  порядити  •  порядкування  •  порядкувати  •  порядний  •  порядність  •  порядно  •  порядок  •  поряду  •  поряжатися  •  порясочка  •  порятувати  •  порятунок