Словарь української мови (1924)/порохнавий

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порохнавий
Берлін: Українське слово, 1924

Порохна́вий, а, е. 1) Истлѣвшій. 2) Превратившійся въ пыль. 3) Сгнившій. Порохнавий зуб. ЕЗ. V. 183.