Словарь української мови (1924)/поручатися
| ◀ поручати | Словарь української мови П поручатися |
поручник ▶ |
|
Поруча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. поручи́тися, чу́ся, чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
| ◀ поручати | Словарь української мови Борис Грінченко П поручатися |
поручник ▶ |
|
Словарь української мови — П
поручатися
Борис Грінченко
1924
Поруча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. поручи́тися, чу́ся, чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.